Рубрика «Плодовый питомник »
Сівозміна шкілки сіянців: 1 — зернові з підсівом багаторічних трав; 2 — багаторічні трави; 3 — сидеральний або чорний пар; 4 — підщепи; 5 — просапні. У зонах, де трави не вирощують, 1—2 поля займають зерновими, кормовими, просапними культурами, наприклад: 1 — зернові; 2 — просапні; 3 — чорний пар; 4 — підщепи; 5 — культури на зелений корм.
читать комментарии (0)
Для подготовки почвы под сеянцы, саженцы и пестиковые насаждения, в частности обогащение питательными веществами, уничтожение зарастал бурьяном, вредителей и болезней, в том числе вирусных, улучшения физико-химических свойств в рассаднике применяют севообороты и садообороты, в которых плодные растения возвращаются на предыдущее место не раньше как через 3—4 года. В севообороты и садообороты, кроме плодных пород, включают культуры, выращивание которых способствует оздоровлению и улучшению плодородия почвы. К таким культурам относятся многолетние бобовые и злаковые травы, сидерати, злаковые на зерно и зеленый корм, овощные корнеплоды, кормовые корнеплоды, однолетние злаковые травы. Обязательным есть введение в севообороты та садообороты 1—2 полей черного пару при забуръянении площадей. Дежурство культур планируют так, чтобы плодные растения размещались по лучшим предшественникам. Отбор культур зависит от зональных грунтово-климатических условий — в зонах достаточного увлажнения и при орошении преимущество предоставляют многолетним травам и сидератам, а в условиях ограниченного водо-обеспечения — пропашным и злаковым культурам, однолетним травам. В плодных рассадниках можно внедрять такие примерные севообороты и садообороты.
Плодові розсадники мають зональне розміщення, що зумовлено неоднорідністю грунтово-кліматичних умов зон, різною вимогливістю порід, сортів і підщеп до факторів зовнішнього середовища, а отже, і зональним їх районуванням. Місце під розсадник доцільно вибирати в центрі зони обслуговування з тим, щоб зменшити транспортні витрати на реалізацію садивного матеріалу. При цьому глибоко аналізують організаційно-економічні і природно-екологічні умови, а також стан дорожньої мережі.
Під розсадник вибирають родючі грунти різних типів, за винятком глибоких піщаних, заболочених, дуже оглеєних, важких глинистих, солонців і солончаків. Щільність грунту має не перевищувати 10—15 кг/см2, а його об’ємна маса на глибині до 80 см — 1,45—1,50 см3/г. Для маточних насаджень і саджанців оптимальні умови в зоні розміщення основної маси коріння створюються при поступовому ущільненні підґрунтя до 20—ЗО кг/см2, а рН в шарі О—150 см становить 5,5—8. Грунти з надмірним вмістом карбонатів під розсадник непридатні, а кислі — вапнують. Кращими грунтами для розсадника є окультурені, легко- і середньосугли-нисті грунти, а також супіщані дерново-підзолисті, чорноземні, каштанові, сірі лісові грунти. Підґрунтя має бути добре аерованим, водопроникним, з достатньою вологоємкістю, багате на поживні речовини. При виборі місця враховують глибину залягання ґрунтових вод, їх рухливість та хімічний склад. В умовах Полісся грунтові води повинні залягати на глибині 1,5—2 м, в інших зонах — 2—2,5 м, а в шкілках сіянців і саджанців та в маточниках ягідників — відповідно 1—1,5 і 1,5—2 м. Не можна відводити під розсадник площі, де навесні тривалий час застоюються талі води. Ділянки, забур’янені свинороєм і пирієм, заражені дротяником і хрущем, можна використовувати під розсадник лише після належного окультурення — знищення бур’янів і шкідників, збагачення елементами живлення. Більш родючі і зволожені ділянки відводять під шкілки і маточник клонових підщеп. Далее »
Структура (складові частини) розсадника
Структура плодового розсадника залежить від напряму і рівня спеціалізації: одні з них вирощують саджанці зерняткових і кісточкових порід, інші — ягідних культур або окремих з них, наприклад, суниць, а треті — усі породи, рекомендовані для зони. В останньому випадку розсадник складається з таких частин:
1) маточно-сортовий (живцевий) сад, де заготовляють живці не заражених вірусними та іншими хворобами (супереліта або еліта) районованих і перспективних сортів для окулірування чи зимового щеплення — період експлуатації 10 років;
2) маточно-насіннєвий сад, де заготовляють не заражене вірусними хворобами насіння для вирощування підщеп — період експлуатації кісточкових 10 років;
3) маточник кленових підщеп, де їх вирощують методом відсадків — експлуатаційний період до 10—12 років;
4) шкілка насіннєвих підщеп, де вирощують підщепи з насіння;
5) шкілка саджанців, де вирощують саджанці окуліруванням, рідше зимовим щепленням;
6) шкілка саджанців кущових ягідників (смородина, порічки, аґрус), де їх вирощують з живців;
7) маточник кущових ягідників — насадження для заготівлі здерев’янілих та зелених живців, з яких вирощують саджанці на окремих ділянках (шкілках) або безпосередньо у маточниках з відсадків;
маточник малини, де вирощують саджанці з кореневих паростків;
9) маточник суниць, де вирощують розсаду суниць;
10) вірусологічна лабораторія, призначена для одержання і вирощування супер-суперелітного безвірусного садивного матеріалу (крім лабораторного корпусу в комплекс входять вегетаційні теплиці площею 3000 м2, плівкові теплиці — 5000 м2 та інші споруди і ділянка для дорощування саджанців — 4 га); Далее »
Повітряний режим
З повітря плодові рослини поглинають вуглець для фотосинтезу, в процесі якого за участю світла і води синтезуються органічні сполуки. Одночасно відбувається дихання і частина органічних речовин розкладається на вуглекислоту і воду, а виділена при цьому енергія витрачається в процесах росту і формоутворення. Потреба рослин у вуглекислоті забезпечується повітрям, яке містить 0,025—0,035% СО2. Такої кількості СО2 вистачає для нормальної фотосинтетичної діяльності листя. Лише в тиху сонячну погоду може спостерігатись нестача СО2 біля поверхні листків, яка усувається при переміщенні повітря навіть слабким вітром. Недостатнє провітрювання саду спричинює погіршення запилення анемофільних культур (горіх волоський, фундук), поширення грибних захворювань, виникнення радіаційних приморозків. Далее »
Вы просматриваете блог о растениях – “Советы Садоводам“ © 2008
Автор блога Садовая Анастасия.
Со мной вы можете связаться по E-mail: Sadovaya-A@mail.ru
